Один cookie

Один рядок у браузері

Сайт пише рівно одне слово — вашу відповідь на нижню смугу. Воно лежить у локальному сховищі під ключем qlf-choice-2026 і тримає смугу закритою, щоб вона не поверталася при кожному відкритті.

До сервера це слово не доїжджає. Ні підпису, ні адреси, ні розпізнавального коду в ньому нема, та й прочитати його можна лише в межах цього сайту.

П'ять речей, яких немає

• Чужих лічильників і систем, що рахують відвідування.
• Кнопок соціальних мереж і вбудованих стрічок із них.
• Профілювання, ремаркетингу й передавання чогось партнерам.
• Рекламних мереж і стежників за поведінкою читача.
• Будь-якого способу пізнати вас на іншому сайті.

Мапа живе своїм життям

Біля контактів стоїть мапа зовнішнього постачальника. Такий модуль може лишати власні записи за правилами свого власника — ми до них не дістаємося й нічим не керуємо.

Не хочете їх — не відкривайте смугу з контактами або забороніть чужі записи там, де браузер тримає дозволи. Решта сайту працюватиме так само.

Як стерти

Почистьте дані сайту там, де браузер тримає налаштування приватності, — і смуга повернеться з чистого аркуша.

Відповідь «Пропустити» нічого не ламає. Від неї в аркуші не змінюється рівно нічого: писати нам усе одно більше нічого.

Журнал сервера

Окремою справою сервер пише собі рядки про запити: котру сторінку попросили, коли й з якого браузера. До cookie це не належить і з людиною не зв'язується. Такі рядки стираються через тридцять днів.

Чому смуга взагалі є

Без неї цілком можна було б обійтися: єдине слово, яке ми пишемо, суто технічне. Лишили ми смугу з двох причин.

Перша — так відвертіше: читач одразу бачить, що саме й де зберігається. Друга — вбудована мапа грає за чужими правилами, і сказати про це краще зверху, ніж десь унизу найменшим накресленням.

Питання

Коли щось тут звучить мутно, киньте рядок на peredsvit@zorenulami.com. Решта зібрана на смузі коротко про дані.